Пізнати справжнє щастя
Моя душа жада,
Щоб скінчились нещастя
І горе, і біда,
Аби вони минули,
Аби вони пройшли,
Навіки всі заснули,
У небуття пішли.
Моя душа жадає
Відчути щастя те,
Яке кінця не має,
Яке, мов квіт, цвіте
Й не в’яне вже повіки.
Жада моя душа,
Щоб щастя те, мов ріки,
Текло. Не полиша
Її бажання теє
Чудове, чарівне,
Прекрасне, золотеє,
Предивне, неземне.
Воно ночами сниться.
Душа ж бо вірить, зна,
Що все ж воно здійсниться,
Увійде, як весна,
У світ цей, явом стане,
А бідонька гірка
Вся, наче сніг, розтане.
Так, доленька така
На душеньку чекає,
Мов юнка юнака,
Який її кохає.
Ця доленька близька
Уже. Ось-ось настане.
Й душа із нею жить
На цьому світі стане
Кожнісінькую мить.
Євген Ковальчук, 11. 01. 2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1056977
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.02.2026
автор: Євген Ковальчук