Псалом 332. Віддання Стрітення

             Пресвятій  Богородиці  
             і  вмч  Феодору  Стратилату
             в  любові  й  надії  присвячується


                                     «Якщо  ж  ми  зарання
                                     укріплюємо  душу
                                     при  кожній  справі  хваління  Господа
                                     і  молитвами,
                                     супостат  не  знайде  в  нас  місця...»
                                                                       (Св.  Григорій  Палама)


Так  як  Дух  Святий  знає,
й  се  триває  у  Нього  на  дланях  —
те
як  вибрані  Ним
одні  в  одних  і  в  Нім
неізреченно  таланять*...
не  вчинив  би  я  враз
на  долонях  еклектику
якби  замість  Неї
вибрав
електрику?
але  ж  Та,  Хто  є  троном  Йому,
зсередини  і  славу  на
все
проливає
бо  «вся  слава  зсередини
                     у  Дочки  Царевої»
поступово,  належно,
так  як  Дух  один  знає
й  єднає...
ой  як  в  світі  злюбили  електрику!
ба  загрузли
в  електр-трудодення!
й  бах!  —  світів  Переможниця,
могуть
за  всіх  більша!  та  —
всіхпоборимая  необоримая  Велич!!
та  —  досконалість  Натхнення!..
і  як  ще  тут  ходять
                 як  я  можу  ще  вбачити
         (краєм  гляду?)  протилежності
як  я  тільки  Їй...
і  в  натхненні  Божественній
                               й  Божій  безмежності
                                             Богу  й  Богині  належу  
й  в  тім  —  найбільше  від  Неї  залежу!!
І  ось  це  —  проливає  зсередини...
нежданість  усю  й  відповідність...
Дух  же  знає  хто  буде  Їй  рідним...
й  Духом  встане  в  кожному
кожен  —
         будуть  синами  Божими...
і  радієм,  й  співаєм  Їй,
поетичні  й  невреднії:  чи  не  є  це
співзвуччям  
спорідненням
все  на  те,  що  —  у  Неї  всередині?!..

й  поле  творче
дерзальники    —  ув  Очах  
—  дуже  
гожії...

і  прочуті  
й  чутні  в  Ній
а    у  с  е    
на  долонях  Божих  триває!!
І  відгуки  з  Неба!
І  ось  що  тримає...  ця
Слава  —  круговертається!

Свято!  Усепрославленная!!

не  сонце  принісши
не  шерехи  поля,  що  квантове
не  ШІ  й  не  електронність
не  можливості,  що  в  нейтрино  —
Того,  Хто  більше
                               усякого  можливого
зі  створеного
                                 значення  —  
дати  вам  що?
дати  вам  всім  брати  участь
                                   в  дарі  освячення  —
коли  вчасно,  чи  терміново!  —  і  
можливо  заочно,
не  лишивши  того  нікого...

і  не  створене  —  а
Той  створить  вас    і  безсмертними
         й  радостетворними...
швидкими  й  встигаючими...

більш  непорочними...


08  лютого  2026,
свято  Віддання  Стрітення,
з  причастям;
Київ  —  третій  вибір  Богородиці  
і  Новий  Єрусалим
*  -  незалежно  від  часу  і  простору

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1056969
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.02.2026
автор: Шевчук Ігор Степанович