Не розчиняйся у нічній пітьмі,
І в білім шумі дня не розчиняйся.
Наперекір гризотам залишайся
У справжності своїй. Ми не самі
Супроти крижаного сьогодення,
Бо все - таки ще тліє жар снаги,
Коли, крізь сон,на зоряні луги
Ми линемо у пошуках натхнення.
Ми не самі, якщо намисто сну
Нам небо час від часу ще дарує.
Примара порожнечі хай полює,
Їй не пізнати нашу таїну.
Тремтить в повітрі ледь помітна мла.
Тремтить насподі серця сподівання:
Почуєш ти луну мого прохання -
Не розчинитись в пошуках тепла.
07.02.2026
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1056912
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.02.2026
автор: Вадим Димофф