В моїх руках моє життя
Так, як в твоїх – твоє,
Всі наші думи й почуття,
Що в кожному з нас є.
Життям керуємо всі ми.
Та це й не новина,
Бо ж народилися людьми.
Як літо, як весна,
Як осінь, а також зима,
Минає і воно,
Допоки світ цей нас трима
В собі. Життя дано
Всім нам так, як найбільший дар.
Багатий ти із ним,
Хай, може, кажуть, що злидар,
Та лиш життям одним
Багатий кожен з нас. Усе,
Що в цьому світі є,
Життя нам щедро всім несе.
Воно його дає.
Життя дає. Ми беремо.
А що натомість всі
Ми, люди, світу даємо,
Щоб жити у красі
Його прекрасній, чарівній?
Адже, щоб брати, слід
Давати. Справедливість в ній –
В цій істині. Мов лід,
Життя розтане наше вмить,
Та іншії прийдуть,
Ті люди, що, як ми, теж жить
В цім світі будуть. Суть
Життя і полягає в цім –
Беззаперечна суть,
Яку давно вже час нам всім
Прийнять, як і збагнуть.
Євген Ковальчук, 11. 01. 2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1056897
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.02.2026
автор: Євген Ковальчук