Ласо злизує вогонь поліно,
Коминок* у захваті тріскоче.
Ночі зігрівається коліно,
Від тепла обличчя палахкоче.
Полохлива темрява пружинна
Відсахнутись від сіяння хоче.
Дихає кожнісінька щілина,
Комин в піднебесся дим волоче.
Галерея на шибках картинна -
Пи́сало в морозу надто творче -
Білосніжні лілії, калина...
Кожна квітка сяюча, перлинна.
Літня мрія під вікном тупоче,
Пробирається тепло охоче.
П.С.
Комино́к* - невеликий камін.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1056884
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.02.2026
автор: Lana P.