можливо тебе не існує
я вигадав просто тебе
я вже забуваю реальність
ти сон чи зі мною ти є
а я вже не знаю де правда
ти сонце зимою чи не
ти зірки мої чи комета
яка через мрії несе
я знову тебе так чекаю
твій дім так далеко не мій
з тобою у снах засинаю
прокинусь я знову німий
у снах ми с тобою як пара
у снах наче разом вже ми
от тільки сонце рушає
і промені спалюють сни
як вчора обійми прощання
і твій поцілунок вогнем
і світ мій назавжди як спалах
як довго у спогадах день
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1056869
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.02.2026
автор: Андрій Листопад