[i]Михайло Вікторович Яковишин
(1982 р. - 01.02.2026 р)
Молодший сержант, командир гармати самохідного
артилерійського взводу 14-ї окремої механізованої бригади
імені князя Романа Великого Сухопутних військ ЗСУ.
[/i]
Сьогодні Райгородок стих
В глухім чеканні.
Деінде чути тихий схлип
Й сумне зітхання.
Свіча запалена стоїть,
Горить, палає.
А мати зболена кричить,
Вона ридає.
Везуть синочка із війни…
Родина – в горі.
Дружина плаче із дітьми,
Цих сліз вже море.
Останній шлях… В останню путь
Піде навічно,
Його вже завтра проведуть…
Там спокій вічний.
В Небесній Гвардії Бійців
Займе він місце.
Не буде там гучних боїв,
Лиш тиша й сонце.
Додому зможе він прийти
У сни до мами.
Вже дітям батька не знайти,
Бо між світами
Він буде ангелом навік
У синім небі,
Та споглядати білий світ,
І при потребі,
Прийде легеньким вітерцем,
Обійме рідних,
Здмухне сльозу і принесе
Хвилину світла.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1056848
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.02.2026
автор: Ольга Калина