Одягла окуляри на очі рожеві —
світ побачила в них я прозорий.
Перевтілення, схоже, було недешеве,
але настрій з’явився бадьорий.
Одягла — і пішла, подивилася в небо,
і думками себе відпустила…
Загубити усіх захотілося вперто —
окуляри рожеві — це сила!
Хай накрила та хвиля, ігноруючи все
сприйняття, що я бачу насправді.
Окуляри рожеві — і мій погляд піде...
на всі букви, ті три... на розряді!
І стає все так по… покохала цей світ!
Загострилася фаза рожева…
Але то — то рожевий, душевний конфлікт…
Забаганка моя недешева…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1056847
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.02.2026
автор: Lumen74