***
Сніжна повня ріже тьму,
Хмари рве на шмаття,
На наметах в ніч німу -
Місячне розп'яття.
***
У сузір'ї Риб, решета
Сіють зоряний пилок -
Сиплеться в безмежний простір.
Наші мрії - давні гості,
Заблукали між думок.
***
Дозрілі легко лущаться горіхи,
Під місячною ковдрою для втіхи.
Широке ложе вкрите оксамитом,
У келих неба сяєво налите,
Спивати спрагло з неба передпліччя,
Забути карколомні протиріччя.
***
Зимовий вечір у рясній сутані
Сніжинками смакує, пластівцями.
Позує Сніжний місяць на екрані.
Прибулий сніг лягає острівцями.
Плетуться сонні мрії неслухняні -
Надуті вітром кульки повітряні,
Блукають невичерпно манівцями,
Безсоння перехоплюють в нірвані.
***
Місяць срібного кашкета
Натягнув на пильні очі,
Заіскрилася планета
На снігах, крізь темінь ночі.
P.S. Світлина авторська. Сніжна повня 1.02.26
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1056826
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.02.2026
автор: Lana P.