(7.07.1989, м. Моршин Львівської обл. – 5.08.25, побл. сел. Олександроград на Донеччині)
Він був єдиним сином у батьків,
Що знали школу, вчительську роботу.
Як вчився, був учасником гуртків,
До танцю, співу хист мав і охоту.
Любив свій край і на Майдані був
В дві тисячі чотирнадцятім році.
Міцну натуру мав, тверду ходу
І гідність проявляв у кожнім кроці.
Доню любив, дружину. Поважав
Батьків, які завжди про нього дбали.
І тут війна…, яка свого ножа
Без жалю в тіло Назара запхала.
Жив довго б він, якби не "русскій мір",
Зіграти б міг в житті щасливі ролі,
Втягати запах моря, кисень гір,
Ростити радість на просторах долі.
Та шлях закрився… Маму... біль накрив.
Бо як? Єдиний син лишив планету!
Але він край свій рідний боронив!
В майбутнє вклад зробив – не кане в лету!
18.01.26
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1056816
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.02.2026
автор: Крилата (Любов Пікас)