Розгубились літа молоді,
А чи полем розвіяло вітром?
І вони попливли по воді,
Разом з білим осипаним цвітом.
Як хвилини, мов краплі роси,
На світанку безслідно зникають.
Так і рідних людей голоси,
В тінь відходять і там затихають.
Ще попереду - дні і путі,
А позаду вже спогади й звуки.
Це життя...так буває в житті,
Менше зустрічей, більше розлуки.
... Не сумуй, що минула весна,
Й відспівало заквітчане літо.
Осінь також бува чарівна,
Якщо є з ким цю осінь зустріти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1056797
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.02.2026
автор: majra