Допоки світло, навперегонки:
за графіком, без гра..., про всяк випадок(!)
...завчасний рух нервової руки
заллє окропом локшину, стрімкий,
щоб впасти в тьмяне марево лампадок;
зарядить гаджет загодя й ліхтар,
пропіка в АТБ хутчій продукти,
із ліфта вчасно вистрибне... Мов дар
зустріне світлофор. Палкий трудар –
руду на шахті встигне нагорнути;
ввіб'є в комп'ютер графіки нові,
до пошти й банкоматика нагряне,
шугне в трамвай, неначе вітровій,
ввімкне завчасно бойлер в душовій,
проспектик перетнувши з ліхтарями.
Втім бритвою майне по бороді,
розштурхає півмертвий генератор,
зустріне любу жіночку та ді...
як раптом світло вшиється, й тоді –
хоч спати, хоч стрибати, хоч вмирати!..
© Сашко Обрій.
11.07.2024
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1056726
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.02.2026
автор: Сашко Обрій