Яскраве сонце посеред зими –
Твоя краса, жадана і холодна.
Не тане під гарячими слізьми́
Душі́ твоєї крижана́ безодня.
Застигли в ній оби́два полюси́,
І хто б не намагався їх зігріти –
Усе дарма́. Зі свіжої роси
Колючі виростали сталактити,
Криши́лися і падали на дно,
Дзвеніли кришталевим передзвоном.
Якби не диво, я б уже давно
Замерз перед твоїм холодним троном...
А диво те – любов моя жива!
Ти від її тепла́, я точно знаю,
Відта́неш, королево снігова́,
І вогники в очах твоїх засяють.
Лютий 2026 року
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1056722
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.02.2026
автор: Олександр БУЙ