[b]
Впродовж всього Життя, - Любов, -
душевні рани пізнавала…
Але в надії, - знов і знов, -
нестерпні прикрощі – прощала…
Гадала, то в останній раз,
і знову відкривала Душу…
Промінчик вірувань не гас…
І виринала з дна на сушу…
Любов – не вміє не прощати,
платила підлості – добром..
І кривду словом утішати,
і рани гоїти єством… [i][/i][/b]
04.02.2026
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1056706
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.02.2026
автор: ВАЛЕНТИНАV