Відірвана від реальності,
Загублена повсякчас.
Я чую весь яд у радості
Чужих ідеальних фраз.
Я стала затятим скептиком,
Ховаю за силу страх.
Зашиті ажурним хрестиком
Тривоги в моїх віршах.
Так страшно піддатись щирості
Красивих кохань ідей,
Відкрити на зустріч близькості
Ще сотню важких дверей.
Ці люди... Їх сутність схиблена,
По факту — простий урок:
Хоч двері для них відчинені
Розтрощать тобі замок.
20.04.2023/ 04.02.2026.
© Валерія Кропівна
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1056705
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.02.2026
автор: Валерія Кропівна