Пластикова є труба – це для мене лава,
Я, по суті, акробат, це моя забава.
Фоткає родина часом і гордиться дуже
Тим, що котик їх - герой, люди не байдужі…
Батарея і труба – це тепленьке місце,
Тут люблю я животіти, тут, сиджу на сідлі.
Попу грію я щодня, тут мені тепленько,
Від тепла впадаю в сон - в Дзен іду швиденько.
04.01. 2026 за мотивами 26.12.2019
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1056699
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.02.2026
автор: Тетяна Іванова - Юртина