Відпускала укотре, і знов повертала,
Без нього була я сама не своя.
І безліч разів із думок витирала...
Та в шепоті ехом лунало ім'я.
Тікала у сни, між рядки, серед звуків...
Голос вперто й нахабно вривався крізь ніч.
Тремтіла від тиші, без його поцілунків,
Незамінним лишався серед сотень облич.
Серед сотень очей і гарячих рук
Цілим всесвітом став, залишаючи звичні коми...
Відпускала... та вплівся в сердечний стук
І шаленим ритмом тамуєш хронічні симптоми.
©Marmeladka Тетяна Андреєва
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1056693
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.02.2026
автор: marmeladka