Немає жодної душі навколо,
У лісі іній падає з гілок.
Зима своє співає в`южне соло,
Летить на зустріч крижаний пилок.
Хурделиця як фурія по колу,
Літає і дзюркоче як струмок.
Від вітру погляд падає до долу,
Свідомість тче стежину із думок.
Прогулянка корисна, вітамінна,
Енергія у тілі струмом плине,
Спішить до дому мій сонет-пегас.
В дорозі я збирала кожне слово,
Мені перлинки дарувала мова,
Під час завії, це був творчий час.
29.01.2026
Фото автора - Зимовий ліс
Сонет написано під час вимкнення ел.енергії
Свідоцтво про публікацію: №0050365120260202
© Тетяна Іванова Юртина, 2026
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1056692
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.02.2026
автор: Тетяна Іванова - Юртина