Коли ти чистий від поглядів поганих,
Тепло відчувши, спромігся позбутись зла,
Зігріва совість, безвинна, наче сльоза,
Адже радієш, зрікся думок лукавих.
Ранковий вітер тебе ніжно обійма,
Промінням сонячним наповнилась душа,
Сприйнявши ніжності від нього, як з ковша,
З нею надія щогодини ожива.
І навіть пізня осінь, коли холодить,
Краса втрачається, не позбутися мрій,
Тож ти став сильним, зробив пташиний політ,
Як сталь характер, примудрився відновить.
Хоча роки все ж намагались зламати,
Підступність, зради, навіть від кращих друзів,
То ніби попелом вкрито по окрузі,
Та не таку ж тобі долю дала мати…
Не втрачай впевненість, даруй людям добро,
Воно тобі повернеться втроє більшим.
14.12.25 р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1056686
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.02.2026
автор: Ніна Незламна