/ З чоловічих уст /
Я до неї ішов попри всі заборони,
Позабувши усе, що раніше було.
Уперто стирав ілюзорні кордони,
Спрагло тіла хотів і душі заодно.
Я кохав - не уперше, але так божевільно,
Я мовчав, але очі видавали усе.
Між усіх лиш вона була так неподібна,
Між усіх лише з нею таке все просте.
Вона - рай мій і пекло, в якому згораю,
І з якого уже мені не утекти.
І направду єдине, що точно я знаю -
Від очей її рідних нема сенсу іти.
©Marmeladka Тетяна Андреєва
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1056637
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.02.2026
автор: marmeladka