І станеться врешті --
розквітне над нами айва.
Червоні дощі розфарбують і стопи, і стіни.
Ми ті, що з дощів перейдуть у серпневі жнива.
Оті, що ідуть...
зупинись, охолонь.
Не знецінюй
ні жодного жесту,
ні світлу спіраль сновидінь.
Як очі з глибин -- оці пазли докупи не скласти.
І сонце впаде нам під
ноги в розпечену рінь.
І шкірою чуєш --
життя неймовірно прекрасне!....
...не втримати нитку
Бетон.Порожнеча.Трава.
На вістрі долоні -- твій найпотаємніший подих.
І поки над нами
ще дихає сонцем айва --
приходиш на сповідь
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1056628
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.02.2026
автор: гостя