Мільйонів всі 140 - Не людей,
Мільйонів стільки ж, Не людських облич.
Мільйони злих і Не людських ідей,
І їх скажений, що волає клич.
Усі 140 - злидні і собаки,
Чи то вовки, та навіть гірше - вовкулаки.
Обличчя без лиця, а голова без думки,
Істоти, роботи, чи просто Недоумки.
Загадили вже суші шосту частку,
І тягнуть Світ на дно, у пастку.
Старі й малі, кричать всі без зупину,
Якщо не захопить, то знищить Україну.
То хто ж ви? Хто? Чи були хоч колись Людьми?
Не знали вас тоді, бо спілкувались з вами Ми.
В. Небайдужий.
Лютий 2026 року.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1056621
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.02.2026
автор: Небайдужий