О Дай, Боже лютий пережити,
А там у вікно постукає весна.
хмароньки пересіє крізь сито,
І бузьки принесуть тепло до гнізда.
Вдарить перший грім з ясного неба,
розбудить матінку природу від сну.
березень розправить як крила лебідь,
Принесе надію - сонячну весну.
Впаде дощ, погасить вогонь війни,
Зцілить рани і біль матінки землі .
Затріпочуть листячком ясени,
І проженуть печаль у даль солов'ї.
Від роси зросте трава зелена,
Весна розпустить коси над рікою.
І насіє пролісків для клена,
Заграє дзвінкий водограй луною.
Зійде рано сонечко над світом,
Скресне в річці крига, розтануть сніги.
Заврунить сад білосніжним квітом,
Зазеленіє гай і ліс навкруги .
Розтануть сніги у диких степах,
Там, де йдуть запеклі жорстокі бої.
Злетить голуб миру по тих шляхах,
Віддасть шану, де полягли герої.
Втомився люд, від лютих заметіль,
ще більш від тривоги - пекла війни .
Метуть сніги сиплять на рану сіль
Матерям, які чекають синів з війни.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1056603
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.02.2026
автор: Чайківчанка