Мені приснилась мати, вже не тою.
Йшла по подвір’ю важкою ходою,
Сутулі плечі. Добре, що, моя мати,
Вже не почує, як гуркотять гармати;
Вже не побачить як, «брати», ордою
Ввірвались до нас з «доброю метою» -
Всіх знищити. Не взнає цього болю!
Й не розділить з нами тяжку долю.
Мені приснилась мати не молодою,
Як це було раніше. Гіркою журбою
Наповнилася моя душа. Вже не тою
Я бачив маму уві сні. Хай буде в спокої.
02.01.2026
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1056602
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.02.2026
автор: filaya