*****
З серця темні почування
Йдуть у небуття,
Бо настала вже остання
Їхня мить. Життя
Почування тільки світлі,
Добрі, чарівні,
Що буяють, мов розквітлі
Квіти навесні
Та улітку, упускає
В серденько моє
І воно теж розцвітає.
Все життя своє
Я чекав цієї миті.
І вона прийшла.
Темні миті пережиті
Ця мить віднесла
У минуле, що заснуло
Так, немов дитя.
Серце ніжно огорнуло
Світле почуття,
Що у ньому оживляє
Інші почуття
Добрі, ними наповняє
Серце. І життя
Все – неначе справжнє диво,
Казка наяву,
Казка, у якій щасливо
Я цілком живу
І ділюся світлим щастям
Цим з людьми, які
Ще живуть, на жаль, з нещастям
В миті нелегкі,
Щоб вони з ним також жи́ли
Весь життєвий вік
І більш зовсім не тужили
В світі цім повік.
Євген Ковальчук, 07. 01. 2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1056579
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.02.2026
автор: Євген Ковальчук