Ти заслуговуєш на правду:
Сумну, болючу та гірку.
Мені насправді не до жарту —
Ще раз востаннє обійму.
Відчуй тепло, принади тіла,
Скуштуй на смак мої вуста.
Пам'ять стрілою полетіла
До вод цілющого струмка.
Один раз спрагу втамувавши,
Прийдеш і вдруге цим шляхом.
На цій стежині схибиш завжди,
Там вже не я, а мій фантом.
Шлейф (Laurent Libre) помітний,
На келиху помади слід,
То швидше блиск рожево-ніжний,
Саме до нього ти прилип.
Скажу відверто: це приємно,
Щоразу згадуєш мене...
Дика закоханість взаємна
Від себе вже не відверне.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1056575
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.02.2026
автор: Grace