Скажіть, кому, ви, ще потрібні?
Ви, засиділись на теплих місцях.
Такі жалюгідні, мордаті й дрібні,
Як незвані й чужі родичі в гостях.
Скільки ще будите мучить народ?
Цінами, обманами, цією війною….
Де той, що, вас, придумав, «урод»?
Може, він, ховається за стіною?
Крадії.., злодюги – ось, ви хто!
Ненька, терпить, вас, безбожних…
Правда одна – для нас, ви, ніхто.
Перед Богом відповість кожний.
1.02.2026
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1056569
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.02.2026
автор: filaya