Часи минули, день стоїть на схилі,
Втекли як коні у поля вітри.
А місяць лютий у своєму стилі,
Прийшов мов пан і каже – сум зітри.
Морозний місяць буде дуже милий,
Його короткий шлях у цій порі.
Днів двадцять вісім промайнуть, як хвилі,
Та маревом втечуть всі догори.
Збіжить струмками сніг у нашім лісі,
І скресне крига на швиденькій Тисі.
Весна співатиме нові пісні.
Повернуться до нас пташки співочі,
Та знову заблищать від щастя очі.
Покращать настрій нам думки ясні.
31.01.2026
Фото автора
Свідоцтво про публікацію: №0050359920260201
© Тетяна Іванова Юртина, 2026
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1056551
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.02.2026
автор: Тетяна Іванова - Юртина