Для думки немає кордонів,
Летить вона стрімко й летить,
Долає усі перепони,
Хоч кажуть - нема в неї крил.
Зринаю я подумки в небо,
В безмежний несусь океан
І на коні скачу степом
Туди, аж де сонце сіда.
До тебе я нею полину,
Як плаче-ридає душа,
Тоді затиха, мов дитина,
Коли твоя пісня втіша.
Усе таки - думка крилата
І не зупинить її, ні,
Вона може там побувати,
Куди не дістатись мені.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1056548
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.02.2026
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський