Невесело мені на чужині,
Ніяк не звикну до чужого раю...
Життя проходить, наче уві сні,
Мов не живу, а все чогось чекаю.
А час, як вітер в полі проліта,
Дорогу першим снігом замітає...
Минають дні, і ночі, і літа...
І я над білим світом проминаю.
Дивлюсь, мов збоку, а душа болить,
Життєві ріки надто швидкоплинні.
Невже весь світ не може зупинить,
Цих божевільних орків... в Україні...
Чи ж на землі не двадцять перший вік?
Часи дрімучі, мов Середньовіччя?..
Байдужість не прощається вовік,
Відводять можновладці погляд вбік,
щоб не дивитись нашим дітям в вічі...
...Але ж це зло не дінеться ніде,
Сама собою нечисть не загине.
Від Збройних сил - знесиліє, впаде,
До чорта в пекло вистрибом піде!
Здолає звіра славна Україна!
19.11.2023
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1056531
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.02.2026
автор: majra