Прости мені
тягучі ці сніги,
німі слова,
що не лікують рани…
І пам’ять рук,
із долею торги,
живих ефірів
згашені екрани...
І темну ніч,
яку не перейти,
і досвіток,
що блиснув і розтанув…
Страх глибини
і сумнів висоти,
мою журбу
й радість неустанну,
і спогади,
і сни…
Прости…
Прости…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1056523
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.02.2026
автор: Сонячна Принцеса