Распределительный центр.
-Ребята, нам повезло, покупатели уже приехали...
и берут туда, где служили вы.
- Меня в Одессу тогда возьмут.
- Меня в Николаев.
Вовочка:
- А меня снова в Москву запрут...
буду маршировать ац-два, ац-два ..
в парадных войсках.
- Тоже мне,
- сказал Вадик,
- А меня на Дальний Восток тогда.
[b]Умка[/b]
Потім він побачив дим, дуже здивувався й запитав:
– Що там?
– Люди, – казала мама.
– А хто такі люди?
https://казка.укр/umka.html
Ведмедиця почухала за вухом і сказала:
– Люди – це такі ведмеді, які завжди ходять на задніх лапах і можуть зняти з тебе шкуру.
А мульти про Умку бачили?
Той Умка то У.
Дивиться вона в дзеркало
і їй здається, що бачить Р.,
а бачить себе.
А з того боку Р.
Дивиться в те саме дзеркало
і бачить У. хоча бачить себе.
І так хочеться вдарити, розбити убити,
уже й палку підняли щоб вдарити.
А посміхнутись,
обійнятись - та ти шо...
З тим чудовищем з дзеркала ..
та не дай Бог.
От Бог і не дає.
А байка про те, що межі між предметом й зображенням в дзеркалі нема,
хто в нього дивиться - теє й бачить.
Немає зла у природі - зло в людині.
А проблема в тому, що люди двоногі,
відірвались від природи, від землі,
а може й ніколи до неї не були й близькі.
З зазеркалья ці люди прийшли.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1056478
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.02.2026
автор: oreol