Розлуч у мені живе,
І своєї снаги додає.
Чисті річки, небо голубе,
А роса на сонці виграє.
Пр. Карпати, Карпати цвіт землі,
Вони красою ув'язнили.
У небі курличуть журавлі,
А гори додають нам сили.
Моє село посеред Карпат,
Живильні води, що лікують.
Де кожен друг і твій брат,
А гори нашу душу чують.
Стоїть в долині наша хата,
А димарі пускають чари.
І в'ється доріжка до тата,
А в небесах горять стожари.
Мелодійно баян так лунає,
Тато видає свої октави.
Мама гарну нам пісню співає,
І пішли у танок густі трави.
І радують мамині килими,
На яких вишивав я узори.
Звідси світами полетіли ми,
А нас проводжали сині гори.
© Віктор ВАРВАРИЧ
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1056464
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.02.2026
автор: Віктор Варварич