Минулий день у мареві туману,
Пішов за небокрай увесь в сльозах.
Тепло було не довгим – це омана,
Гуляють хмари сніжні в небесах.
Пливуть, як кораблі в краї незнані,
Їх гонить вітер, плинуть на парах.
У цій армаді всі на крилах гарних,
Летять як чайки в невідомість. Ах!
Яка краса, природа наша – казка!
Над вечір всі зірки, як сторожі,
Підмігують, в очах їх ніжна ласка.
Сузір`я будуть сяять на межі,
Де Світло ранку видасть всім гримаску,
Яка нові покаже міражі.
28.01.2026
Фото автора
сонет написано під час вимкнення ел.енергії
Свідоцтво про публікацію: №0050349720260131
© Тетяна Іванова Юртина, 2026
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1056439
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.01.2026
автор: Тетяна Іванова - Юртина