Десь далеко в районі Сунцян,
Де зустрічаються земля і зорі,
Була пагода Цінлянь Юань,
Де лотоси ростуть у водах прозорих...
Жив там простий хлопець Сюань,
Але диваком його всі називали.
Замість нормальних тренувань і старань
В нього все з рук падало і ламалось...
А в парку, серед бамбуків, лілей,
Де журкоче вода - вона тренувалась...
Її називали - клинок заходу Бай Фен,
Педейкували, що вона білий меч мала...
Підговорили Сюаня "вірні товариші"
Піти і перевірити майстерність Бай Фен,
Мовляв: "Ти ж з Цінлянь Юань, хіба ні?
Вона ж з Січжао Ши з Шешанських земель"
Простак повірив у свою весну,
Пішов і напав на Бай Фен...
Напад на гостю спровокує війну...
І кунг-фу Бай Фен зробило йому "чорний день"...
Усі сміялися з дурного Сюаня.
Вибиті кутні зуби, лице в крові...
- Ну що довів честь Цінлянь Юаня?
- Де ж твої навики бойові?
Ця звістка дійшла до Січжао Ши,
Була оголошена війна з Цінлянь Юань.
Сюань втік до гори Ченань,
Щоб уникнути сорому і знущань.
Бай Фен з помістя теж втекла.
З Сюанем заключила пакт:
Вона тренуватиме його, як воїна,
А він приноситиме їй сині квіти в дар.
Без них вона не проживе,
Страшна хвороба відбирає потрохи життя,
А ці сині квіти для неї усе,
Саме тому вона жила в Цінлянь Юань.
Проходив день за днем - вони раділи
В серцях зароджувалось щире й чисте,
Бай Фен розповіла про меч сили,
Що дарує змогу знищити мислиме і немислиме...
Коли вони дійшли до гори Ченань,
Знайшли ущелину, де Сюань посадив сині квіти.
Вони виросли і Бай Фен в знак цих старань
Подарувала Сюаню клинок білого світла.
Він ним змахнув і розрізав хворобу Бай Фен.
Клинок щез, довкола сакури почали розквітати
" Ти дурень!" - прокричала Бай Фен.
"Так" ,- сказав Юань. -"Та я буду тебе все життя кохати"...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1056415
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.01.2026
автор: DarkLordV