Приїхала мама з міста
У село до свого сина:
Він недавно оженився –
Яка в нього там дружина?
-Бачу, горе тобі, сину,
На столі яєшня, сало…
На твій ріст, вагу і силу –
То для тебе цього мало.
Сам у хаті порядкуєш,-
В мами вирвалось зітхання,-
А куди це Нінка ділась?
Десь повіялася зрання?
-Та які там гульки, мамо!
Взула зранку старі боти:
Надворі намело снігу –
То взялася до роботи.
Дала їсти свиням, курям,
Сніг кругом повідкидала,
Бачив, сіно в мішку несла,
То й телят нагодувала.
За хлівом старі дерева –
Чув, що різала колоди:
З ночі холодно у хаті,
Милості не жди в погоди.
-Слава Богу,- мама каже,-
Що вона така здорова,
Вимкнула вже бензопилку,
А тепер рубає дрова.
Бережи себе, синочку,
Хай роботу тягне Нінка,
Якщо чоловік здоровий –
То тоді щаслива й жінка!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1056396
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.01.2026
автор: Катерина Собова