Вона торкнулась його душі,
Розпалила кохання - вогонь.
Він присвятив їй свої вірші
І пив кохання з її долонь.
Пр. А палке кохання не маліє,
І щодень наповняється жагою.
Спраглі ду́ші так ніжно леліє,
Огортає білою габою.
Вона чарівна, мила пані,
У очах оксамити горять.
Він з нею наче на вулкані,
І разом в мрії вони летять.
А вона грає свої ролі,
РозпАлює їхні почуття.
Вони продовжують гастролі,
І прямують разом в майбуття.
Юний місяць осяює шлях,
А зірки яскраво мерехтять.
Він горнеться до неї, як птах,
А серця любов'ю тріпотять.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1056388
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.01.2026
автор: Віктор Варварич