Шуми

У  мареві  буденності  гіпнозу,
Прямуємо  квапливо  в  тишу  ми,
Гортаємо  життя  щоденну  прозу,
А  дехто  вже  не  чує  ці  шуми.

Шуми  образи,  болю  і  тривоги,
Шуми  любові,  радості,  турбот  -
Зникають  у  імлі  в  кінці  дороги,
Що  небуття  ховає  хижий  рот.

Ми  живемо  неначе  справді  вічні  -
Усупереч  подіям  і  рокам,
Але  ті  нові  зморшки  на  обличчі  -
Нагадують  за  тимчасовість  нам.

І  добре,  що  усе  колись  проходить,
Звільняючи  для  нового  шляхи,
Красивий  вечір...наче  спів  Природи:
"Лягайте  спати,  любі  дітлахи".

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1056368
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.01.2026
автор: Віталій Гречка