Минали дні, роки ставали снами,
Та ось нарешті — у руці рука.
Земля пливе під нашими ногами,
Мить щастя — незабутня і п’янка.
Ти не питала, чом я був самотнім,
Бо головне, що я тебе зустрів.
У світі нашому, дитинно-безтурботнім,
Немає запитань і зайвих слів.
Лиш серця стукіт ритмом океану,
Лиш дотик рук, як перший крок весни.
В тобі я розчинюсь, втону, розтану
Щоб вже не повертатися у сни.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1056343
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.01.2026
автор: Анатолій В.