Осіння панна


Оділа  осінь  су́кенку  ярку,
у  роси  коси  заквітчала  дівка.
Синів  терново  терен  у  ярку
і  додавала  терпкості  тернівка.

Між  бузиною  красувався  глід
і  тихо  косоочив  на  шипшину.
Калина  кле́ну  ке́тяги  услід
хилила  в  наїжачену  ожину.

Наситив  ясен  гаму  кольорів,
своїми  розмаїтими  плечима.
Покрови  погляд  виразно  зорів
осінніми  дубовими  очима.

28.01.2026

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1056315
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.01.2026
автор: Олександр Мачула