Чекаю днину, щоб прийшла врочиста,
Коли не буде нас лякати Вій*.
Моя любов тендітна і іскриста
Піде в Світи від смутку безнадії.
Дівчина Весно встелить шлях барвистий,
Співатимуть птахи в гніздечках мрій.
Небесний океан безхмарний – чистий,
Розіллється, як Прикарпатський Стрий.
Умиє розмаїття сонні трави,
Місток чуттів з`єднає береги,
Де щастя розквітало у Державі.
Народяться рядки-думки-луги,
Сонети-листя вкриють всі дубрави,
І радість розіллється навкруги.
26.01.2026
Вій* - потвора з пекла.
Сонет написано під час відключення ел.енергії.
Свідоцтво про публікацію: №0050338620260130
© Тетяна Іванова Юртина, 2026
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1056310
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.01.2026
автор: Тетяна Іванова - Юртина