За вікном ледь чутно йшов дрібний дощ, падав на підвіконня й створював приємний й заспокійливий звук. Макс перевів погляд в сторону стукоту й посміхнувся. Мить спокою. Єдиним незадовільним моментом був день календаря, дощ в січні. Макс розумів, що зранку на вулиці буде суцільна ковзанка і думка, як ходити по тій вулиці раз по раз викликала на його обличчі гримасу незадоволення. Що ж вдієш, подумав він і переключив увагу на свій ноутбук. З колонок лунала легка музика, тож він вирішив, що вже час ввімкнути щось агресивніше, щоб перебити в собі те наростання незадоволення, яке він почав відчувати. Макс включив важкий електронний трек, піддав звук на всю потужність й перевів погляд на стелю. – Треба сильнішу колонку, разів в п’ять, а то і в десять - подумав він. – Так, щоб трясся стіл, на якому вона стоїть, так щоб музика поглинала тебе цілком і повністю. З ним так бувало і це був чи не єдиний спосіб погасити в собі те накопичення й зростання негативу, яке він відчував, в особливості того вечора: максимально агресивна музика на повну потужність. Так він відчував спокій певний час, потім знову лунала легка, розслабляюча пісня чи трек і все налагоджувалося в його думках і серці. Телефон завібрував й подав звук оповіщення. Прийшло повідомлення від сестри в інстаграмі. Макс взяв в руки телефон, відкрив додаток й посміхнувся. Смішний мем від сестри трошки звеселив його. Здавалося б, смішна картинка, а має таку силу впливу. – Знайди мені кота. Написав він їй. За мить він отримав голосове повідомлення, в якому лунали слова, що котиків можна подивитися на ОЛХ, в рубриці «віддам в добрі руки». Макс подякував зворотнім повідомленням й почав пошук на ОЛХ.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1056284
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.01.2026
автор: Добрий Кіт