Весну чекати довго яснолицю,
Вона десь ходить в мареві Світів.
Не скоро скресне льодяниста криця,
Бо теплий промінь ще не прилетів.
Морозить лютий буде всі зірниці,
Всі сподівання сонні поготів.
Мені в холодну ніч завжди не спиться,
Думки співають свій сумний мотив.
Таку у зимню пору маю звичку,
Чекаю на теплесенький розмай,
Коли шляхів зазеленіє стрічка.
Весна прийде зненацька в рідний край,
І голосно співатиме Марічка –
Моя душа, пірне у диво-грай.
26.01.2026
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1056268
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.01.2026
автор: Тетяна Іванова - Юртина