Рефрен

Пам'ять  гнилого  зрубу
Тане  в  танку  латаття,
Молодість  через  силу,
Наче  дурне  завзяття.
Видих  суворих  метрик,
В  шереху  часу  –  сталість,
Сльози  крізь  дивний    Щедрик  -
Смерть  то  буття  недбалість!
Пустка,  холодний  попіл
Між  вапняків  отрути,
Вічності  грецький  профіль
Смертному  не  набути.
Тільки  рефрен  кармічний,
Тільки  збивать  коліна,
Доки  в  руках  господніх
Ще  не  засохла  глина…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1056232
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.01.2026
автор: bloodredthorn