Про що ця згадка? Ніби свічка,
Яку задме найменший протяг.
Чи ніби фантик на узбіччі -
Повз нього фари, шини, кроки.
А він утоптаний в дорогу,
І тільки напис бляклий свідчить
Про смак минулого, з якого
Гірчить перестарілий відчай.
А чи було там слово "щастя"?
Коли його згубили, вітер
Конем прикинувся гривастим,
І відтиски побляклих літер
Перетовкли у пил копита.
Фрагмент залишився дірчастий
Про нас, рознесених по світу,
Заблудлих у минулім часі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1056229
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.01.2026
автор: Горова Л.