Вʼється стежка не зімʼята,
Набубнявила рілля,
Попереду - рідна хата,
За плечима - край села.
Вдалечінь сліди за мною,
Сонце мружиться між хмар.
То біжу, то йду ходою
Серед пахощів та чар.
Край широкого городу
Білі грицики ростуть,
А кульбаби в хороводі
Підбадьорливо цвітуть.
Очерет сухий шурхоче,
Нахилилася лоза.
Ще учора, до півночі
Тут пронеслася гроза.
Пахне мокрою землею,
Потічок, як сірий вуж.
Йде весна, а я за нею
По траві серед калюж.
Ось видніються ялиці
У смарагдовім вбранні.
Горобці чи то синиці
На пташинім зібранні.
Вже подало мені руку
Рідне батьківське село.
Чую серця тихий стукіт,
Тут дитинство відійшло.
Хоч і я іще - дитина,
Йду до мами навпростець.
Розманіжилася днина,
Небо, я і вітерець.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1056220
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.01.2026
автор: ГАЛИНА КОРИЗМА