У глибочінь пірнула хмари тінь,
у сині утонула з головою.
Холонучи розтанула теплінь,
за камінь зачепившись під водою.
А поночі затих опалий лист,
осів туман кудлатий на узліссі.
Під тисом зачаївся рижий лис,
вдивляючись у кряжу перенісся.
Слідом у слід прошкую до мети,
із вій знімаю часу поторочу.
Іду туди, де недосяжна ти,
та більш нікого бачити не хочу.
Незчувся, як і стишилась хода,
і опустились крила за плечима.
З-за обрію сумливо вигляда
багряна куля з зимними очима.
Мені туди… Мені лише туди!
Мене вже зачекалися на фронті.
Глибокі лишу на снігу сліди
і теж розтану десь на горизонті.
27.01.2026
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1056176
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.01.2026
автор: Олександр Мачула