У цьому місті, де бетонні стіни,
П'єш каву ранком і будуєш плани...
І десь для себе зовсім непомітно
Всміхаєшся спокусливо, привітно.
Гортаєш стрічку, пишеш і стираєш,
Її теплО вже ні на що не проміняєш.
Десь між рядків знайшов своє, і годі...
Ти думав, почуття уже не в моді.
А все за планом, крутиться планета -
час так підступно розставля тенета...
Стають чужі потрібними, своїми...
Рятують, гріють лиш її обійми.
У них ти знову мрієш і кохаєш...
Живеш, про все погане забуваєш...
©Marmeladka Тетяна Андреєва
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1056109
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.01.2026
автор: marmeladka