Сіріє небо в навислих хмарах,
Ребристі стріли виснуть з дахів.
Доріжки з льодом по всіх бульварах,
Й годі шукати інших шляхів.
Стоять дерева принишклі в тиші,
В панамках білих з сніжин малих.
Біліє ковдра - гайда на лижі,
В дорожній мапі, як новий штрих.
Поміж дворами гайнем на луки,
Або на гірку трішки круту.
Життя не любить ліні та скуки,
Хоч й не малює усім пряму.
Кожен для себе вибере долю:
Хто у любові - в серці добро.
А хтось до злості втрапить в неволю,
Простої помсти й учинить зло.
Всяке буває в житті пізнати,
Важливо вчасно стишити хід.
З самим собою порозмовляти, -
Яким на згадку буде твій слід.
26.01.26
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1056106
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.01.2026
автор: Валентина Ланевич