Мороз заціловує шибки на віконці.
Малює химерні узори свої.
І сяють вони діамантом на сонці.
Дорожку проторюють в світлії дні.
І день разом з сонцем спішить показати,
Дарунки, які їм мороз готував.
Як він постарався дерева прибрати.
Накинув на них діамантову шаль.
Пошив їм усім мережковії сукні.
Немов наречених вдягнув до вінця.
Забули дерева про сірії будні.
Залюбувались мистецтвом творця.
Від тої краси навіть вітер затих.
Боялись синички цей рай сколихнути.
А ми всі чекаєм приходу весни,
Щоб в сонячні промені тихо пірнути.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1056103
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.01.2026
автор: Надія Тополя